Повернулися з Грузії, де 5 днів плідно споживали її культурні здобутки
Дізналися:
- що у Грузії живуть волохателята
- що море побизу Батумі 13 листопада - тепліше, ніж у Криму на травневі
- як виглядає тбіліська метро "лісова"
- що у соуси до цієї смакоти часто додають кінзу
- тут багато неймовірно старих церков
-хачапурі може бути не просто печеним клейстером, а смакотинкою, коли воно по-аджарськи- із яйцем та розтопленим сиром-сулугуні
- революція Троянд залишила по собі більше слідів за революцію Помаранчів. Як мінімум цей парк. І красиві зміни в країні
- у хостел "Peace" пускають тільки смугастиків
- нічний Тбілісі світиться від щастя
- собаки охоче доїдають з рук привидів рештки кебабу з ресторану
- Кутаїсі особливо гарний зранку
- стіни виплетені орнаментами з кам'яних ниток
- шарфи - навпаки - не в'язані, а зведені з повсті
- будинки теж одягають - замість плитки тепер постмодерні панелі
- річки бувають одночасно кількох кольорів
- саме тут знімали "Аватар"
- і "Антихриста" фон Трієра
- і тут можна робити еко-логічні кадри
- хоча набережна чистенька. і з велодоріжками. хоча картку можна купити, здається, тільки на рік і за 140 ларі, що цілком відповідає вартості велосипеда
- слово "Мцхета" насправді не так і складно вимовити
- але мені більше подобається слово "сапераві"
- шерст кароший девушка
- в грузинський мові написання "і" нагадує "n", а "o" виглядає як "m". Якщо їхні голосні пишуться як приголосні, то не особливо дивує, чому вони говорять "етот женщін"
- на одній горі білий дім звів Саакашвілі
- на другій горі, напроти - Іванішвілі
- мюзикхолл біля першого нагадує гармату, щоб стріляти в другий
- у вуличних прожекторах непогано було б погратися якось у фотосеію
- тут треба або вчити мову або рахунок доведеться ділити порівну. 1 ларі - як 5 гривень. і
так може виглядати рахунок в столичному ресторанчику на вечерю для сімох після якої на талії і попі відкладається не менш як півкіло "салогуні", а на душі - злагода. чайові завжди включені
- до Кутаїсі можна долетіти трішки дорожче, ніж у купе до Одеси. І чимосб вони схожі - світлі і старі
- Тбілісі, як ялиночка - весь у гірляндах
- Едем був саме тут
- і з піни морської виходять теж тут
- Квиток бо Ботанчного саду для туристів коштує удвічі дорожче ніж для місцевих і ушестеро - ніж для дітей. Але у цю різницю включили вартість зірваних там мандаринів
- Фразу "Ара-ара" ми вивчили найкраще
- Проспект Руставелі трішки затишніший за Хрещатик
- Лавровий вінок можна вбрати "не отходя от кассы"
- але до деяких кас підходити треба обережно
- церкви будують на найвищих горах а квіти тут такі, що й назви не знаєш
- а багато їх - з каменю
- Меню у барі "КГБ" пише, що борщ - це російський овочевий суп
- Тбілісі - місто-тренажер - стільки сходів і гір
- поруч із хай-теком у столиці є милі закутки
- у сувенірній крамничці крутіше всіх магнітиків виглядає Сталін