Минулий вікенд провели у Перемишлі. Вигадала слова "гарнятко" і "красивчик"
В мене була година, поки потягу міняли колеса. Четвертий курс, їду по студентській програмі до Кракова на два тижні. Перемишль - перше закордонне місто,
яке я побачила. І це було завжди з годину, завжди впоспіхах і завжди взимку.Вирішили, що досить з Перемишля перебігів, він вартий більшого.
Площа Ринок, звісно
палімсести на стінах
До кордону з Україною - 11 км, проїзд з прикордонного села Медики коштує зазвичай 2 злотих. (Курс 1злотий - 2, 7 грн).
Ми заплатили по 4, щоб не чекати ще годину, поки маршрутка набереться вся і доїхали за 15 хвилин сюди.
Таксі з кордону коштує 40 злотих, можна домовитися за 30, інколи стають машини і беруть по 5 з пасажира. але маршрутки ходять нормально
У суботу більшість крамниць працює до 14, у неділю - вихідні. Якшо їхати на закупи - вікенд не найкращий час
Ось вони - речі своїми іменами. Китайський торговий центр. На жаль, не встигли забігти
Поличка у найбільшій книгарні міста - і не одна вона - присвячена Україні. У Киві знаю кілька книжкових магазинів, де укранського поменше буде
Замок Казимира і міський парк - нагорі. Жодного разу не вдалося зайти всередину
Старий від часу францисканський костел - перехоплює подих
стіна замку - часовий мікс/ найстарші рештки - до тисячі років
він невеличкий але красивий
На вулицях можна стріти багато чоловіків в рясах і семінаристів
Двері міста-дверей до Польщі
місто компактне і доглядча техніка теж в ньому компактна
Ринек
Вулиці Перемишля люблять дивитися в дзеркало
Патріотичне графіті -стікер - слава та вічний покій полеглим синам Польщі - 11 листопада 1918 року
Дзвінниця греко-католицької катедри
Таке щільне й компакте, буває до 5 церков влазять в один кадр, ще й конфесій різних
коли місто запалює вогні
Ловлю ґавОскільки тут Галичина,вважатиму, що це - галки.
Кожне пристойне місто має свій палац Любомирських. Тут - вища школа східноєвропейська. Йти далеченько від центру, не у всіх путівниках є, дізналися з листівки
Спрацював рефлекс. Віталік відчув себе, як на магістерці. По коліна в снігу, п'є медовий лікер - крупник
З цієї книгарні мене ледь за вуха витягли
71-метрова вежа катедри римокатолицької
Ресторація Домініканська - на площі Ринок. Їли смачнючи rumsztyk z siekanej wołowiny - біфштекс, котлети з січеної яловичини. Пили горілку медову і м'ятну
Подобається, що його не відмивали від часу. Відмивати час - як відмивати гроші
На Волохреща греко-католицька церка була повністю набита прихожанами. Українською службу вели
Римокатолицька катедра побудована на стику 15-16 століть, на місці ще старішої святині, романської
ще раз вікно книгарні. всьо серйозно
Сян тече дуже швидко, скупатися мені не дозволяли. Але все одно - це Водохреща над Сяном, наступне було б гарно - над Доном
По той бік Сяну - церква отців Василіян. Обіцяють вертепи, наших тут вдосталь
Швейк тут місцевий поп-ідол, має свій провулок, рекламує ресторанчики. Пишаються ним тут, тому пам'ятник на площі Ринок
Віталік біля шопки на Ринку
Ведмідь - не тільки символ Закарпаття і Росії. Тотемний звєрь тут
І вулички, вузькі, європейські
Руки водія автобуса Перемишль - Красічин. Їхали побачити гарний замок, туди 12 кілометрів і коштує 3.5 злотих
Вони дохвилинного розкладу дотримуються, це краса, на зупиці написано що коли ходить, що коли не ходить, скільки чекати
Готель Громада наш над Сяном трохи далі, там ще з вікна бункер лінії Молотова видно було і замок. На набережній зацінили ресторан Papryczky - перчики, вино, джаз.
Від Перемишля віяло дев'яностими - коли мама і бабуся їздили до Польщі, привозили звідти польські різні речі, атмостферу. У Рівному тоді було багато польського. А ще від 90-тих тут в кожному ресторані є піцца. і ще немає нашестя суш
Лівий берег, пиво Зубр
У дворі жіночого монастиря
Щоразу мріяла потрапити на Лівий берег саме через цей костел - нагадує одну з веж Мар'яцького у Кракові, і взагалі нармальний драконячий замочок з казки
готішно
а це Василіян, українська церква, Східні форми, західні лінії
Пречудове слово "кремувка" - кремове тістечко. Чорна кава без цукру і неймовірної смакот Kremówka Papieska
Ці тістечка полюбляв Папа Римський, після іспитів ходили вони до цукерні за кремувками, на честь нього назвали. З чорною кавою смакує особливо - адже слойоне тісто хрустке, посипане пудрою, між ним густий ванільний заварний крем - тут називають це "будинь". За каву, чай і два тістечка в затишній цукерні заплатили 10 злотих (27 грн). З вікна попри новорічні гірлянди можна розгледіти красиві історичні будівлі, неподалік моста це. Ми йшли вже, а тут підійшла зворушлива парочка пенсіонерів, пан і пані ошатно вбрані, - запитали чи ми вже справді йдемо, бо це в молодості був теж їхній столик і диванчик.
Пам'ятник перемишльським орлятам - загинули у боротьбі з українцями за Перемишль в буремні роки
Красивчик лівого берега
трофеї: журек варю в голодні часи в офісі у мікрохвильовці, яйця до нього варю в магазині:)
Польські камембери - по 4 злотих. Сині і зелені плісняів сири ще дешевше - по 2-3
Головний трофей Віталіка - і те, що бувалі радять везти з Польщі - Крупнік. У Львові питали - не возять