Це місто ангелів пузатих і крилатих левів
Вмивається в смарагдових каналах - у квітні ті іще не квітнуть і не пахнуть
Фортецю Арсенале інкрустували склом - зеленим, синім, білим - згустком часу і повітря
Старенький лев із прайду на Сан-Марко. Тут камені і люди всіх пород і кольорів збрелись на площу з моря дощ чекати
Хто заправляє всим у цьому місті, як не морський володар? Двері до контори?
Покришений червоний венеційський, лінивий полудень на вулицях вузьких
Чатують леви пси вовки Святого Марка, ягня - то жертва, кров проллється на вівтар, як перегризти горло
Закам'янілі ясна - ясла часу покришені зубці у жорнах перетерти світ
По закутках їй є чого ховатись
Землі нема ніде, камінний тротуар переростає в сіни, тому розпластались по стінах міські рослини
Цей лев учений, він несе закони
Над Гранд-каналом стіни вимощені часом і різним кольором, тримають їх гаки залізні
Їм точно весело, вони пухкенькі і малі. На вході до старезного собору затіяли і бешкет, і бенкет
поцвілі щоки панни нецнотливої старої
Її гріхи численні замолять ще численніші святі
І прилетять грифони прудкокрилі до братів своїх гривастих. У дзьобі паростки знання таємні принесуть і проросте із зерен суть, чи істина - якщо вином полити