Мої блоги на Gazeta.ua за 2012 рік
Яйця в ліфчику сучасної прози
2012-11-27
З улюбленого сайту в інтернеті ragu.li дізналася, що Олена Лоран написала книгу. До того писала вона переважно на білбордах - подяки "Спасібушечкі" коханому за машину. Нове творіння діви має 368 с. і називається "Алиса в стране чудес. Болтовня брюнетки". Отже, всі інші новини літератури, напевно, зачекають.
Початок не провіщав нічого лихого:
"Безумно красивая и счастливая Алиса спускалась вниз по мраморной лестнице. До боли знакомое место... Белое платье в пол, нежные кружева и массивные серьги с бриллиантами прозрачно намекали, что в ее жизни грядут большие перемены"
Героїня Аліса у свої 23 - постійна клієнтка скальпеля пластичного хірурга. В дитинстві хоче бути "плястітуткой", підрісши снідає кокаїном з машини і ретельно слідкує за здоров'ям:
"Цветов от тебя не дождешься, а за букет спасибо!" В приемной венерологической клиники мы отослали два абсолютно идентичных сообщения. София писала Коровину, а я – Мише Барбашу. Коровин, как обычно, отшутился, чем, в принципе, ни капельки не удивил мою подругу – ни оригинальностью ответа, ни результатами анализов. А вот мой герой упорно доказывал, что это не его рук дело.
Точнее, члена. Свинья!"
Спочатку думала, що стиль твору можна схарактеризувати шнурівським терміном "Брендреалізм" - на кожній сторінці героїня вигулює сукню чи босоніжки якогось бренду, на деяких назви займають відсотків 25%. Навряд чи продактплейсмент принесе такі відсотки у реальних грошах, але, шановні сучукрписьменники, вчіться.
Цитує класиків - Керолла (якого точно знаємо що прочитала, чи принаймні переписала - у кожному розділі епіграфом) і Тараса Григоровича Шевченка (коли черговий мужчина везе її показати мальовничі кручі, оспівані поетом - півсторінки займає "Заповіт").
Інколи авторка торкається реальних постатей і порушує справді філософські питання:
"Бойкая певичка" – так написали обо мне в СМИ. И приложили к рассказу о вечеринке фото, где я в развратных позах целуюсь сначала с одним гостем, потом со вторым,
а после – еще и с травести-дивой Монро. Могу ли я считать себя лесбиянкой после последнего/ней?
Сильна героїня, оточена безліччю шанувальників, подекуди продукує ефектні сентенції черговому мужчинці, ставлячи його на заслужене місце:
"Миш, помнишь три слова, которые я тебе сегодня говорила: "Я тебя люблю"? Так вот, забудь их и запомни три новых: "Иди на х..й!"
Але разом з тим залишається слабкою, добре знаючи, що таке "Пороблено"
"Алиса села, ведунья вложила ей по яйцу в обе руки, одно положила в лифчик, чтобы у груди было, а еще одним начала катать по гостье, отчитывая свои заговоры. Девушке вскоре стало плохо. Казалось, что невидимая сила вырывается из груди. ... Потом ведунья попросила раздеться догола. Гадалка заявила, что порча снята, и посетительница должна ей 6666 долларов, которые нужно срочно отдать в течение трех дней, иначе она умрет. Так дьявол только что сказал. И умрут все,кому она об этом расскажет."
Не переживайте, хепі енд попереду. Хоча найбільше мені сподобалась анотація:
Аннотация аннотация аннтоация аннотация анн-
тоация аннотация аннтоация аннотация аннтоация ан-
нотация аннтоация аннотация аннтоация аннотация
аннтоация аннотация аннтоация аннотация аннтоация
аннотация аннтоация аннотация аннтоация аннотация
аннтоация аннотация аннтоация аннотация аннтоация
На Дивані Незалежності
2012-11-22
- Ти на Майдані?
- Я на дивані!
- Ось поки такі, як ти на диванах відлежуються, люди на Майдані Незалежності...
- А у мене Диван Незалежності!
Цей смс-діалог часів Помаранчевої революції знайшла у матеріалах своєї курсової роботи "Гра слів у фольклорі періоду Помаранчевої революції". Писала її 7 років тому. Події Арабської весни супроводжували Facebook, Twitter та YouTube, а у нас 2004-го були тільки е-мейли та смс-ки.
Подаю той уривок курсової, де йдеться про смс:
"У жовтні 2004-го найпоширенішим було таке повідомлення, яке з певністю можна зарахувати до смс-фольклору: "Ющенко ТАК! Янукович МУ...АК! Надішли це смс 5 друзям і після 31 жовтня тобі буде щастя". Структуру запозичено з особливих листів, які спрямовані на забобонних і нав'язують можливість здобуття щастя при багатократному їх переписуванні. Характерною також вона є і для смс-повідомлень, що мають такий самий механізм впливу і застосовуються телефонними компаніями для того, щоб забобонні клієнти витрачались на кількаразове пересилання таких повідомлень. Невиконання пропонованого розсилання вважається поганою прикметою. Таке смс супроводжується передбаченням негативних наслідків типу "а то у вас не буде кохання 7 років").
Насправді, аналізований зразок є скоріше народним продуктом творчості, пародією на дану структуру. Негативні наслідки не вказані, оскільки вони очевидні (програш на виборах і те, до чого він призведе). Фраза "тобі буде щастя" із вказаною конкретною датою – зразок дотримання трафаретної структури. Приклад: "Ющенко - ДРУГ, Янукович – ПЕТ...Х! Надішли це повідомлення 5 своїм знайомим, інакше зек стане Президентом твоєї країни!"
Короткість форм сприяє частому вживанню шаблону "тому що" у смс. Наприклад: "Вибір 2004. Тому що гладіолус" або "Так Ющенко, тому що Янукович!". Походження фрази "тому що гладіолус" пов'язане з телепередачею "КВН", де у виступі однієї з команд-учасників слово "гладіолус" було універсальною відповіддю на всі запитання.
Формула "Тому що" – зручний "майданчик" для гри слів. Вона не вимагає використання довгих фраз і є гарним вибором для переосмислення у смс.
Поширення набув такий варіант перегравання традиційний структур як використання за основу офіційних повідомлень мобільного оператора. Наприклад: "Залишок вашого рахунку переведено до виборчого фонду Янукович, тому що...йому нічим платити мені. Дякую. С. Тигибко". Структура типова для жанру смс – початок стилістично нагадує технічні сервісні повідомлення щодо операцій із рахунком. До них долучено штамп "тому що". Використання таких псевдосервісних повідомлень спрямоване на те, щоб викликати занепокоєння у разі неуважного прочитання смс, а при осмисленні – реакцію сміху.
Технічно зумовлене використання латинської абетки: "4omu z Yanukovu4em mozna spaty bez prezervatyva? – Tomu s4o NADIJNYJ!" Такий вигляд смс-повідомлень і латинські літери та цифи замість букв – характерні особливості жанру. У даному прикладі обіграно один із структурних елементів смс – підпис та шаблонну структуру, тиражовану рекламою: "А потім маленьке звірятко загортає горішки в бюлетені з неправильними відповідями; ЦВК". Йде переосмислення старих структур за допомогою приписування їм нових значень.
Інколи відбувається навіть окнижнення смс та забарвлення у емоційно високе. Ось приклад смс-діалогу:
- Помаран4ева геометрія осені гласить: немає нічого круглішого за свободу. А фізика додає, що радіус – сила духу, обмежена швидкістю світла: таке правило вселенського руху.
- До помаранчевого дискурсу приєднується хімія, яка на дослідах визначила, що індикатор набуває оранжевого кольору в середовищі сили духу і свободи."
Якщо чесно
2012-11-02
Вже півроку помічаю особливу моду на фразу "Якщо чесно".
Її супроводжує особливий погляд, наче змовницький. Та інтонація, ніби з вами говорять особливо щиро й відверто. І про те, що з ввічливості чи інших причин, не мусили б говорити.
Все частіше викидаю цю фразу з розшифровок коментарів, все частіше чую у мові друзів.
Наче нічого серйозного - стильна штучка, мовний реп'яшок. Але мене пересмикує, коли читаю її у інтерв'ю. Виходить, решта сказаного - без мітки "Якщо чесно"- автоматично стає брехнею.
Найчастіше її вживають у розмовах про особисте, стосунки і політику.
Для мене ця фраза - мітка лицемірності. І реакція мови на події навколо. Не дивно, що популярною вона стала саме у період найінтенсивнішої передвиборчої агітації. Тому що в цей час чесних слів набагато менше, ніж "якщо чесних".
Мені пише Барак Обама - 2
2012-09-01
Як це роблять у них:
Olena --
This is my last campaign, and I'm ready to give it all I've got.
I know supporters like you are, too.
Thank you so much for your support in these final weeks.
Please donate $3 or more before tonight's deadline:
https://donate.barackobama.com/Midnight-Deadline
Thank you,
Barack
Як би це виглядало у нас:
Олено,
Це моя остання кампанія, і я готовий віддати на неї все, що маю.
Знаю, що такі прихильники, як ви, теж
Дякую дуже за вашу підтримку останні тижні
Будь ласка, пожертвуйте 3 гривні чи більше до півночі
https://pozhertvujte.viktorufyodorovichu.ua/polnoch
Дякую,
Віктор
Квіти для Ступки
2012-07-27
Вперше чула аплодисменти на кладовищі. Але аплодували не гамлетівським трунарям.
- Богдане Сильвестровичу, до вашого ювілею журнал "Країна" хоче бачити вас на обкладинці, - кажу в трубку минулого серпня. Голос звучить впевнено від щойно випитої кави, рука тремтить.
- А що це за журнал?
- Один з двох загальноукраїнських тижневиків українською мовою в цій країні.
- Ну, не знаю. І що ви хочте?
- Хоча б 40 хвилин вашого часу для інтерв'ю.
- Це ви будете 40 хвилин мене мучити?
- Це ми будемо 40 хвилин насолоджуватися Вашою життєвою мудрістю.
- Добре, - зітхає. - Приходьте завтра.
Так починалася та розмова, за день до його 70-річчя. До неї ми ще дві години чекали під театром - каталися на гойдалках і мили ноги від піску у фонтані, з чилійським червоним сухим у сумці і букетом лілових гладіолусів на карусельці.
- Богдане Сильвестровичу, чи завжди ви подобалися чоловікам? Ой, жінкам. - Таня присоромлено опускає зелені очі.
- Запитання, гідне кисті Айвазовського, - сміється він. Таня в зеленій сукні кольору хвилі з "Дев'ятого валу" сама була гідна кисті. Сміх розряджав атмосферу. Набільше - вже після інтерв'ю, коли вона потягнула розглядати статуетку "Оскара", розверненого до стіни. Те, що стирчало замість меча, ми ввечері ще хвилину обмірковували яким словом назвати у статті.
Витримувати його погляд інколи було важко - на мене дивився не звичний кіногерой і не персонаж глянцевих сторінок. Потім, на кладовищі, одразу зрозуміла слова режисера Андрія Приходька - про відчуття, що він може фізично дістати словами до серця партнера. У його спектаклі - чи не останній постановці зі Ступкою - грав старого Фауста. У фіналі прощався зі сцени з усіма і сповідався. "То був незлий намір - висповідатися зі сцени".
Перед нами він не сповідався. Але інколи було відчуття, що говорить не з нами, а з часом - добре усвідомлюючи, що він вже кілька років помирає, і ці рядки можуть стати чи не останніми.
- Як звабити неприступну жінку?
- Не знаю, неприступних не зваблював.
- Чи помічаєте ви спів птахів? Які місця любите?
- У Києві люблю театр Франка, скверик біля нього і подвір'я Софійського собору. У нас біля театру зробили фонтан, який не працював більше 20 років. З дерев іде штучний спів птахів. Навіть такий приємно слухати. А в Києві, слава Богу, птахи ще співають. Люблю Львів, бо я там виріс. Люблю ходити його вуличками, особливо під час дощу. Брав парасолю, підняв комірець, галоші одягнув і пішов під дощем. Тоді якийсь озон був, запах інший. І дощ дуже лив. Зараз рідко, але ходжу під дощем.
- Що для вас щастя?
- Щастя - коли тобі в кіно приклеять бороду тим лаком і ти 12 годин так ходиш. Вона тебе скуйовджує, скручує, не можеш їсти, тільки через соломинку. В трубочку п'єш сік, зберігаєшся, бо переклеювати її - ще гірше. Коли закінчується зйомка, знімаєш цю бороду - оце щастя.
Щастя - їхати до офісу спекотним серпневим тролейбусом після розмови з ним. Ми були натомлені і веселі. Вже не хвилювалися. Після розмови відходила, як після наркозу.
Але найщасливішою людиною, баченою того дня, була квіткарка на Житньому. Коли почула, що букет гладіолусів, який вона щойно загорнула, - для Ступки.
Жовті проти Блакитних
2012-06-10
Все було так, як ми собі науявляли. І просто під носом. Київ, Поділ, ранок після відкриття Євро. Три високих пузатих шведи в жовтому питають двох міліціонерів в синьому:
- Do you speak English?
Що вони іноземці було ясно з дорогих окулярів у роговій оправі, які наші під майки і шорти з трьома смужками не вдягають. А от чи серйозно вони потребували мовну допомогу – не знаю. В запитанні прочитувалася легка іронія, але все в межах такту.
Хлопці в формі зупиняються, мовчки розгублено дивляться один на одного. Німа пауза. Важке їм випало завдання – захищати не тільки порядок, а й честь держави. Врятувало уточнююче запитання. Звучало, наче вчительське, що витягує учня на іспиті.
- Where is the supermarket?
Хлопці зітхають полегшено. Рятує їх те, що супермаркет – рукою подати. Жодних тобi left чи right. Розгублено, але гордо, один з них, простягує рукою прямо і випалює:
- Yes. Сільпо. Там.
Жовті весело прямують до супермаркета, де, підозрюю, вчора вже були. Сині мовчать. Перший іспит позаду.
Без посередника
2012-05-17
В нічному трамваї підсідає дебелий дядько в камуфляжі. Пахне потом й перегаром. Сказав, шо афганець, попросив "памочь". В гаманці сотка однією купюрою - відповіла, не маю. "Такая красивая, не можешь шолє найти себе мужика, чтоб бабло давал?"
Поглянула на його костиль і такого ж небритого друга, і далі носом в газету (по-українськи, звісно). Вирішила не пояснювати, що суперечить сам собі. Якщо дівчина мусить брати гроші "в мужика", то чого просив їх у мене, а не в дядечка через три сидіння? Без посередника завжди ж краще.